1 , 2
Найдено совпадений - 3525 за 1.00 сек.
 2506. Дипломний проект - Електричне обладнання та автоматизація теплохолодильної установки ТХУ – 14М | Компас
Вступ
1. Технологія виробничого процесу.
2. Розрахунок і вибір електроприводів.
3. Розробка функціонально – технологічної схеми.
4. Розробка принципіальної електричної схеми.
5. Вибір пуско – захисної апаратури.
6. Вибір технічних засобів автоматизації.
7. Розробка схем з’єднань і підключень.
8. Розробка конструкції щита керування.
9. Визначення основних показників надійності систем автоматики.
10. Технічна експлуатація електрообладнання.
11. Розробка заходів по охороні праці та охороні природи.
Список використаної літератури.
Тепло холодильна установка ТХУ – 14М призначена для охолодження води в міст кісних і проточних охолодниках молока та одночасного нагрівання води для санітарних і технологічних потреб ферм.
Працює установка в комплекті з резервуаром – охолодником молока місткістю 2,5 м^3 або проточним охолодником молока з середньою інтенсивністю потоку до 0,11 м/с ( 400 л/год. ).
Тепло холодильна установка ТХУ- 14М складається з холодильної машини блока місткостей з проточним водо нагріванням; насоса холодоносія і системи керування електронагрівником. До блока місткостей належать місткості для холодної і гарячої води, електронагрівник і рама для монтування насоса холодоносія. Роботою електро- водо- нагрівника керує автономна система, а всієї тепло холодильної установки ТХУ – 14 – система керування холодильної машини.
Холодильна машина працює за схемою одноступінчастого циклу. На лінії нагнітання в конденсатор пари холодоагента паралельно встановлені проточний та конвекторний теплообмінники. Останній з’єднаний з місткістю для гарячої води.
Технологічний процес роботи установки ТХУ-14М такий. Холодоагент стискається компресором до тиску нагнітання і через теплообмінники подається в конденсатор, де охолоджується і конденсується, віддаючи теплоту проточній воді. Із конденсатора рідкий холодоагент потрапляє в регенеративний теплообмінник, потім у фільтр – осушник, в якому осушується та очищається від домішок.
Через мембранний з електромагнітним приводом вентиль холодоагент спрямовується на терморегулюючий вентиль, де дроселюється і надходить у випарник для кипіння. У випарнику холодоагент кипить, забираючи теплоту від холодоносія. Пара холодоагента із випарника через регенеративний теплообмінник відсмоктується компресором. Далі цикл повторюється.
Холодна вода ( холодоносій ) здійснює замкнутий цикл у системі охолодження молока. Тепла вода на виході конденсатора розділяється на два потоки. Частина її потрапляє на теплообмінники для підігрівання внаслідок теплообміну з гарячою парою холодоагента, який рухається проти потоком.
У разі необхідності гарячу воду підігрівають додатково електро- водо- нагрівником. Система керування електро- водо- нагрівником підтримує температуру води на виході до споживача, включаючи і відключаючи нагрівальний елемент, потужністю 1,0 кВт або нагрівальні елементи загальною потужністю 6 кВт.
Доведено, що проточний теплообмінник через 10 – 15 хвилин після включення холодильної машини нагріває воду до 〖40〗^0 С, а теплообмінник конвективного контуру за цикл роботи ( до 3,25 год. ) нагріває 165 л води до температури 〖60〗^0 С. Частину залишеної води температурою 〖25〗^0 С можна використовувати для напування тварин та інших технологічних потреб. Якщо тепло холодильна машина не працює, або вода не нагрівається до потрібної температури, користуються тепло- електро- нагрівниками потужністю 6 кВТ, якими комплектована установка. У порівнянні з іншими охолоджувальними машинами установка ТХУ – 14 дає змогу зекономити 60% електроенергії (понад 55 тис. кВт.год./рік ).
Технічна характеристика тепло холодильної установки ТХУ – 14М:
1" cellpadding="0" cellspacing="0"> | 19px"> | 19px"> | | 19px"> | 19px"> ,6 кВт | 19px">
| 19px">
14,5 кВт.год.
21 кВт.год. | | 19px"> | 19px"> 2,5 ![]("file:///C:\Users\777\AppData\Local\Temp\msohtmlclip<span) 1\01\clip_image001.png" /] | | 19px"> 1\01\clip_image002.png" /] і навколишнього повітря 1\01\clip_image003.png" /] | 19px"> 14,5 кВт | | 19px"> | 19px"> 20 кг | 19px">
| 19px">
1800 мм
1950 мм | 19px">
| 19px">
2000 мм |
Дата добавления: 04.10.2017
|
|
 2507. Курсовий проект - Розрахунок і конструювання елементів робочої площадки під технологічне обладнання | АutoCad
ЗАВДАННЯ ТА ВИХІДНІ ДАНІ
1. КОМПОНУВАННЯ РОБОЧОЇ ПЛОЩАДКИ
2. РОЗРАХУНОК І КОНСТРУЮВАННЯ МОНОЛІТНОЇ ЗАЛІЗОБЕТОННОЇ ПЛИТИ
2.1 Визначення зусиль в плиті
2.2 Підбір арматури в перетинах плити
3. РОЗРАХУНОК БАЛОК НАСТИЛУ
3.1 Визначення зусиль в балці настилу і підбір перерізу
3.2 Перевірка підібраного перерізу
4. РОЗРАХУНОК ГОЛОВНИХ БАЛОК
4.1 Визначення зусиль в головній балці і підбір перерізу
4.2 Перевірка підібраного перерізу
4.3 Рішення вузлів
4.3.1 Вузли кріплення балок настилу до головних балок
4.3.2 Розрахунок вузлів обпирання головної балки на колону
5. РОЗРАХУНОК ЦЕНТРАЛЬНО-СТИСНУТИХ КОЛОН
5.1 Визначення зусиль в колоні і підбір перерізу
5.2 Рішення опорних вузлів колони
5.2.1 Конструювання оголовка колони.
5.2.2 Розрахунок і конструювання бази колони
6. РОЗРАХУНОК І КОНСТРУЮВАННЯ МОНОЛІТНОГО ЗАЛІЗОБЕТОННОГО ЦЕНТРАЛЬНО НАВАНТАЖЕНОГО ФУНДАМЕНТУ
6.1 Визначення розмірів фундаменту
6.2 Підбір арматури для фундаментної плити
ЛІТЕРАТУРА
Розрахункова схема плити - багатопрольотна нерозрізна балка, завантажена рівномірно розподіленим навантаженням. Приймаємо розрахункові прольоти плити рівними кроку балок настилу: l=1,8 м .
Розрахункова схема балки настилу - однопрольотна шарнірно обперта балка. Проліт і крок балок настилу приймається відповідно до первісного компонування балочної клітки.
Розрахункова схема головної балки - однопрольотна шарнірно обперта балка, навантажена зосередженими силами Р, кількість яких дорівнює кількості балок настилу, що спираються на головну балку.
Розрахункова схема колони являє собою шарнірно закріплений центрально-стислий стержень, навантажений зосередженою силою Nс.
Дата добавления: 09.10.2017
|
2508. Курсовий проект - Проектування фундаменту 9 - ти поверхового житлового будинку в м.Чернівці | AutoCad
Вступ
Завдання на курсову роботу
1. Оцінка інженерно-геологічних умов будівництва
2. Визначення фізико-механічних характеристик ґрунтів
3. Визначення навантаження на фундамент від багатоповерхової будівлі
3.1 Визначення навантаження на зовнішню стіну
3.2 Визначення навантаження на внутрішню стіну
4. Розрахунок фундаменту мілкого закладання
4.1 Визначення глибини закладання фундаменту під зовнішню стіну.
4.2 Визначення глибини закладання фундаменту під внутрішню стіну.
5. Розрахунок деформації основ фундаментів
5.1 Розрахунок деформації фундаменту під зовнішню стіну.
5.2 Розрахунок деформації фундаменту під внутрішню стіну.
6. Розрахунок фундаменту глибокого закладання
6.1 Визначення мінімально необхідної довжини палі.
6.2 Визначення висоти
6.3 Визначення необхідної кількості паль
6.4 Визначення середнього тиску під підошвою умовного фундаменту
6.5 Визначення розрахункового опору ґрунту на рівні умовн. фундаменту.
6.6 Розрахунок деформації основ на рівні умовного фундаменту.
Кошторис
Використана література.
1" cellpadding="0" cellspacing="0" style="width:651px"> | 11" style="height:43px; width:651px"> 2 | | 12" style="height:112px; width:28px"> | 112px; width:57px"> | 112px; width:47px"> | 112px; width:28px"> | 112px; width:28px"> | 112px; width:28px"> | 112px; width:57px"> | 112px; width:57px"> | 112px; width:321px">
| | | ,2-5,7 | 28px"> | 28px"> | 28px"> | ,0-3,5 | ,7-0,9 | 21px">
, м | | 19,3 | 18,1 | 28px"> | 28px"> | 28px"> | 19,4 | 16,0 | 21px"> , кН/м3 | | 26,9 | 26,8 | 28px"> | 28px"> | 28px"> | 26,8 | | 21px"> , кН/м3 | | 1px; width:57px"> 17 | 1px; width:47px"> 23 | 1px; width:28px"> | 1px; width:28px"> | 1px; width:28px"> | 1px; width:57px"> | 1px; width:57px"> 15 | 2" style="height:41px; width:273px"> ,% | 1px; width:47px"> | | | | 28px"> | 28px"> | 28px"> | 26 | | 2" style="height:40px; width:273px"> , %1\01\clip_image018.png" style="height:25px; width:17px" /] | | 19 | 20 | 28px"> | 28px"> | 28px"> | 22 | | 2" style="height:53px; width:273px"> , % 1\01\clip_image018.png" style="height:25px; width:17px" /] | | | | 28px"> | 28px"> | 28px"> | 17 | | 21px"> , град | | | | 28px"> | 28px"> | 28px"> | 11 | | 21px"> , кПа | | 2px; width:57px"> ,38 | 2px; width:47px"> ,36 | 2px; width:28px"> | 2px; width:28px"> | 2px; width:28px"> | 2px; width:57px"> ,34 | 2px; width:57px"> | 2px; width:321px">
| | 102px; width:57px"> | 102px; width:47px"> | 102px; width:28px"> | 102px; width:28px"> | 102px; width:28px"> 200 | 102px; width:57px"> 100 | 102px; width:57px"> | 102px; width:222px">
, кПа | 2" rowspan="2" style="height:102px; width:99px">
,5 м2 | | | | 28px"> ,0290 | 28px"> ,0196 | 28px"> ,0134 | ,0072 | | 222px">
, м |
Дата добавления: 10.10.2017
|
2509. Курсовий проект (коледж) - Інкубаційний цех для карпа потужністю 10 млн. личинок на рік 18 х 42 м в м. Київ | AutoCad
Вступ.
1. Загальні дані.
2. Загальна характеристика запроектованої будівлі.
3. Генеральний план. ТЕП генплану.
т. 3.1. Експлікація будівель і споруд.
3.2. Вертикальна прив’язка .
4. Функціональне призначення або технологічний процес.
5. Об’ємно- планувальне рішення будівлі, ТЕП будівлі.
5.1. Експлікація приміщень.
6. Архітектурно – конструктивне рішення.
т. 6.1. Специфікація заповнення прорізів.
т. 6.2. Специфікація збірних залізобетонних елементів.
т. 6.3. Відомість перемичок.
т. 6.4. Експлікація підлог.
7. Опорядження будівлі.
т. 7.1. Відомість опорядження приміщень.
8. Інженерно – технічне обладнання будівлі.
9. Література.
Модульний інкубаційний цех призначений для інкубації ікри і підрощування личинок прісноводних риб, а також риб солонуватих водойм при температурі води від + 18оС до + 32оС. У модульному інкубаційному цеху можна отримувати і підрощувати від 500 тисяч штук личинок риб до 20 мільйонів штук.
Продуктивність модульного цеху забезпечується потрібною кількістю модулів і необхідною кількістю рибоводного обладнання.
У модулі цеху обладнання займає більшу частину площі
Модульний інкубаційний цех забезпечує можливість цілорічної експлуатації з підтримкою температури повітря всередині ізотермічного модуля в межах від +20 до +25 * С і підтримки температури води від +18 до + 32 * С з точністю + 1 * С.
Основний конструкцією цеху є ізотермічний модуль, який являє собою збірно-розбірну конструкцію і монтується з пінополістирольних або пінополіуретанових "сендвіч" панелей .. Обшивка панелей - тонколистова оцинкована сталь з полімерним покриттям (поліестер). Стандартна поставка - поліестерове покриття білого кольору.
Ізоляція панелей - пенополистирольная або пенополиуретановая композиція. Коефіцієнт теплопровідності пінополіуретану: 0,019 Вт / мК, пінополістиролу: 0,027 Вт / мК Товщина теплоізоляції стін - 50,60, 80, 100, 120 мм.
Світловий проріз стандартної орної двері: 0,8х1,9 (h) м.
Модульний інкубаційний цех не є капітальною спорудою. Для його установки придатна будь тверда горизонтальна площадка. Можлива установка модуля прямо на ґрунт та експлуатація в польових умовах.
Якщо експлуатація модульного інкубаційного цеху носить сезонний характер, можливий повний демонтаж модуля, складування конструкцій модуля і устаткування, переміщення цеху і монтаж його на новому місці.
• конструктивний тип - каркасна с самонесучими панельними стінами;
• кількість поверхів – 1 поверх;
• висота поверху – 3,0м;
Будівля містить наступні приміщення: інкубаційне відділення, відділення вирощування личинок, відділення вирощування живих кормів, лабораторія, кімната персоналу, кімната інвентарю, коридор, кімната прибирального інвентарю, санвузол, душова та перед душова, гардероб, приміщення приймання їжі площі яких прийняті згідно діючих санітарних норм. Входи та виходи передбачені з головного та бокового фасаду, і являються також евакуаційними виходами. Двері приміщень відчиняються по шляху евакуації.
Техніко-економічні показники будівлі
• будівельний об’єм – 2419,20м3
• площа забудови – 756,00м2
• корисна площа – 717,54м2
• загальна площа – 746,51м2
• поверховість - 1
• Фундаменти під колони – збірні з/б старанного типу, розміром підошви 0,9м, по серії 1.412.1-4 вип.2, стрічкові бетонні під внутрішні стіни. Низ підошви фундаменту -0,800м. Виконується горизонтальна гідроізоляція (2 шари руберойду). Навколо будівлі виконується вимощення з асфальтобетону ширино 1м з ухилом 3%.
• Фундаментні балки – збірні з/б довжиною 6м і висотою 450мм, по серії 1.415.1-4 вип. 1.
• Колони – збірні з/б прямокутної форми розміром 300х300мм, по серії1.423.1-7 вип. 1.
• Балки – збірні з/б прямокутного перерізу довжиною 6м, по серії1.090.1.1/88 вип. 5-1.
• Покриття – з з/б ребристих панелей серії 1.465.1-7/84 вип. 2 по балкам покриття. Шви між плитами заповнюється бетоном В15. Анкерування – приварювання до закладних деталей балки покриття .
• Зовнішні стіни – з/б стінові панелі по .
• Перегородки – з керамічної повнотілої цегли КРПр-1/150/1480/15 ДСТУ Б В.2.7-61-97 на цементному розчині М50 товщиною 120мм.
• Покрівля – суміщена, не вентильована.
• Покриття – рулонна.
• Підлога – бетон, керамічна плитка, лінолеум (деталі влаштування наведені в експлікації підлог)
• Двері – щитові дерев’яні по ГОСТ 14624-84, зовнішні дверні полотна обладнуються знизу захисною металевою накладкою.
Дата добавления: 10.10.2017
|
2510. Дипломний проект (технікум) - Пересувна майстерня по ремонту дорожніх машин на базі автомобіля ЗИЛ - 130 | AutoCad
, зайнятих будівництвом основи з ґрунту, зміцненого рідким бітумом, являє собою комплекс інженерно-технічних та організаційних заходів, які забезпечують найбільш ефективне використання можливостей будівельних машин, високу їх надійність та безпечність, мінімальні простої в ТО і ремонті, а також високий відсоток готовності до роботи за мінімальних витрат.
Ґрунти, зміцнені органічними в’язкими, застосовують як основу в капітальних і полегшених типах дорожнього одягу на дорогах І...ІІІ категорії і як покриття з улаштуванням шару зношення на дорогах IV…V категорії.
Вступ
1 Технологічна частина
1.1 Вибір методу організації будівництва автомобільної дороги
1.2 Засоби механізації для улаштування основи з ґрунту, зміцненого рідким бітумом
1.3 Опис технологічного процесу роботи машин на потоці
2 Технічна частина
2.1 Розрахунок виробничої програми по технічному обслуговуванню та ремонту дорожніх машин
2.2 Розрахунок майстерні БУ
2.3 Розрахунок пересувних ремонтних засобів
2.4 Розрахунок електроенергії
2.5 Пересувна ремонтна майстерня
3 Організаційна частина
3.1 Техніка безпеки
3.2 Наукова організація праці та виробництва, виробнича естетика
3.3 Охорона навколишнього середовища
3.4 Розрахунок потреб в пально-мастильних матеріалах
4 Конструкторська частина
4.1 Призначення і робота пристосування
4.2 Розрахунок деталей пристосування на міцність
5 Економічна частина
5.1 Розрахунок вартості основних фондів
5.2 Розрахунок зарплати основних робочих підприємства
5.3 Витрати на запасні частини і матеріали
5.4 Цехові накладні витрати
5.5 Розрахунок оборотних засобів підприємства
5.6 Розрахунок доходу ремонтної майстерні
5.7 Розрахунок техніко-економічних показників ремонтної майстерні
Список використаної літератури
Конструкторська частина - Гвинтовий прес.
Гвинтовий прес слугує для виконання складальних операцій – запресування невеликих деталей, наприклад валика 1 в диск 2. При запресуванні застосовують спеціальне приспособлення 3, яке встановлюється на столі станини преса, яке дозволяє витримувати при запресуванні розмір А. Тиск на валик створюється повзуном 4.
Повзун 2 має поступальний рух. Від прокручування повзун 2 в станині 1 двома гвинтами 12 і болтом 13 закріплена шпонка 3. Для зменшення сил тертя між ходовим гвинтом 4 і поступально переміщуючимся повзуном 2 слугує підп’ятник 11. Різьбова втулка 5 закріплена в станині 1 гайкою 6; штифт 17 запобігає втулку 5 від прокручування.
Дата добавления: 10.10.2017
|
2511. Курсовий проект - Підпірна стіна з контрфорсами з монолітного залізобетону | AutoCad
1. Завдання до курсової роботи
2. Визначення розмірів підпірної стіни
3. Визначення зусиль, що діють на підпірну стінку
4. Перевірка умов стійкості підпірної стінки та визначення тиску під підошвою фундаменту
5.Розрахунок і конструювання підпірної стіни
5.1. Розрахунок зовнішньої частини фундаментної плити
5.2. Розрахунок внутрішньої частини фундаментної плити
5.3.Розрахунок вертикальної стінки
6.Розрахунок вертикальної плити за граничними станами 2-ої групи
7.Розрахунок ребра (контрфорсу)
Список використаної літератури
Дата добавления: 11.10.2017
|
2512. Дипломний проект (коледж) - Капітальний ремонт системи опалення п'ятиповерхового житлового будинку з установкою вузла обліку споживання теплової енергії у м. Бориспіль | Компас
1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
1.1 Стисла характеристика будинку та району будівництва
1.2 Технiко-економiчне обгрунтування прийнятої системи опалення
2 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА
2.1 Теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій
2.2 Розрахунок тепловтрат огородженнями і приміщеннями
2.3 Тепловий баланс
2.4 Гідравлічний розрахунок трубопроводів системи опалення
2.5 Розрахунок теплової потужності системи опалення
2.6 Тепловий розрахунок опалювальних приладів
2.7 Підбір устаткування теплового пункту
3 ЕКСПЛУАТАЦІЯ
4 ОХОРОНА ПРАЦІ
5 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
6 ОСНОВНІ ВИСНОВКИ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
Загальна площа 4582 м2. Загальне теплове навантаження на систему опалення складає 217121 Вт.
Проектуєма система опалення будівлі приєднується до районної котельні з температурою теплоносія Т1=140 оC, Т2 = 70оC.
При проектуваннi системи опалення необхідно, щоб система мала високі техніко-економічні показники. Показники економічності залежать від вартості виготовлення та монтажу системи та її елементів, рівня експлуатації, а також включають автоматизацію та механізацію експлуатації системи, уніфікацію вузлів i деталей.
Для опалення п’ятиповерхового будинку прийнята однотрубна система водяного опалення з нижнім розподілом з однобічним приєднанням опалювальних приладів та П - подібними стояками. Прийнята система опалення забезпечує виконання санітарно-гігієнічних, архітектурно-будівельних, економічних вимог. Однотрубна система опалення має кращу теплову та гiдравлiчну стiйкiсть.
Для меншої витрати матеріалів проектом передбачено тупикова схема розведення магістралей. Стояки розміщують у зовнішніх стін на відстані 35 мм від поверхні стіни до осі труб при dу < 50 мм, а також розміщують на відстані 150 мм від кромок відкосу віконних пройомів. Стояки розташовують у кутах, що створені зовнішніми огородженнями.
Магістральні трубопроводи прокладаються у підвалі. Трубопроводи кріпляться для економії місця на стінах за допомогою кронштейнів.
Так як будівля шириною більш 9 м використано розведення магістралей уздовж кожноі фасадноі стіни.
Розрахункова температура теплоносiя (гарячої води) в системi опалення дорiвнює 95°С. Так як температура теплоносiя в зовнiшнiй тепловiй мережi 140°С, система опалення житлового будинку приєднується до теплової мережi по залежнiй схемi зi змішуванням води за допомогою циркуляційного насоса.
Для вилучення повітря із системи опалення при заповненні її водою та в процесі роботи, а також для злива води трубопроводи прокладено не горизонтально, а з ухилом 0.003 (3 мм на 1 м) у напрямок джерела теплоти.
У верхніх пробках радіаторів на п’ятому поверсі встановлено крани Маєвського.
Для пропуску теплоносiя в системi опалення прийняті сучасні металополімерні труби UPONOR, які прості у монтажі, легкі, довговічні та мають високу гідравлічну стійкість та стійкість до температурних подовжень.
Підводки до опалювальних приладів уніфіковані довжиною 500 мм, на яких встановили термостатичні вентилі. Схема приєднання опалювальних приладів до стояку проточна регулюєма зі зміщеною осьовою ділянкою. Опалювальні прилади сходової клітини приєднуються до окремого стояка по проточній схемі. В якості опалювальних приладів встановлено повно біметалеві секційні радіатори TENRAD BM 500. Вони ідеально підходять для систем централізованого опалення багатоповерхових будинків, так як мають високу стійкість до корозії та гідравлічних перепадів. Легкі, довговічні та мають сучасний дизайн.
На стояках встановлено крани кулькові для гідравлічного регулювання кількості теплоносія у період експлуатації і вимкнення на випадок ремонту.
Компенсація температурних подовжень магістралей виконується за рахунок кутів поворотів. Компенсація температурних подовжень стояків виконується у місцях приєднання стояків до подавальної та зворотної магістралей за рахунок ізгибів.
Для захисту трубопроводів прокладених у підвалі застосовано теплову ізоляцію від охолодження і замерзання теплоносія.
Дата добавления: 12.10.2017
|
 2513. ЕП Будівництво каналізаційної насосної станції та напірного колектора для відведення господарсько-побутових стоків від інженерно-побутового корпусу дільниці деревообробки на очисні споруди | Autocad
Розрахункова потужність – Ру=2,1кВт; Рр=2,1кВт;
Розрахунковий струм – Iр=4,26А;
Коефіцієнт потужності – cos φ=0,75.
Річне споживання електроенергії (очікуване) – 3400 кВт*год/рік.
Загальні дані по робочим кресленням
Схема електроживлення приладу управління насосом
План електроживлення приладу управління
План електропостачання. М 1:500
Схема з'єднання зовнішніх проводок приладу управління
Кабельний журнал. Відомість об'ємів робіт
Дата добавления: 12.10.2017
|
2514. Дипломний проект - Проект механізованої технології вирощування цукрових буряків з розробкою конструкції щілювача ґрунту | Компас
Вступ
1. ВИРОБНИЧО-ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА
1.1 Загальні відомості про приватне підприємство
1.2 Динаміка ефективності роботи господарства
1.3 Динаміка розвитку МТП господарства
1.4 Характеристика ремонтно-обслуговуючої бази господарства
1.5 Аналіз використання МТП
1.6 Висновки і обґрунтування теми дипломного проекту
2. АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ЦУКРОВОГО БУРЯКУ
2.1 Біологічні особливості
2.1.1 Вимоги до температури
2.1.2 Вимоги до вологи
2.1.3 Вимоги до світла
2.1.4 Вимоги до ґрунту
2.2 Місце в сівозміні
2.3 Обробіток ґрунту
2.3.1 Основний обробіток ґрунту
2.3.2 Весняний обробіток ґрунту
2.3.3 Передпосівний обробіток ґрунту
2.4 Підготовка насіння до сівби. Сівба
2.4.1 Підготовка насіння
2.4.2 Сівба
2.4.3 Норма висіву
2.4.4 Строки сівби
2.5 Догляд за посівами
2.5.1Вибір способу догляду за посівами
2.5.2 Формування густоти
2.5.3 Догляд за посівами після формування густоти
2.5.4 Захист від хвороб і шкідників
2.6 Збирання врожаю
3. РОЗРОБКА КОНСТРУКЦІЇ ЩІЛЮВАЧА ГРУНТУ
3.1 Аналіз існуючих конструкцій сільськогосподарських машин
3.2 Обґрунтування нової розробки
3.3 Опис розробленої сільськогосподарської машини
3.4 Розрахунок параметрів роботи розробленого агрегату
4. РОЗРАХУНОК ОПЕРАЦІЙНОЇ КАРТИ
5. ОБҐРУНТУВАННЯ КІЛЬКІСНОГО І СТРУКТУРНОГО СКЛАДУ МЕХАНІЗОВАНОЇ ЛАНКИ ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ ЦУКРОВОГО БУРЯКУ
5.1 Складання технологічної карти вирощування цукрового буряка
5.2 Побудова графіка використання тракторів
5.3 Побудова графіка використання сільськогосподарських машин
6. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ДОВКІЛЛЯ
7. РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЕКТУ
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
ДОДАТКИ
ПЕРЕЛІК АРКУШІВ ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ:
1. Технологічна карта.
2. Графік завантаження с.-г. техніки.
3. Операційно-технологічна карта .
4. Щілювач (Загальний вигляд).
5. Резервуар водоналивний.
6. Графік використання тракторiв та автомобiлiв
7. Техніко-економічні показники.
1. Найбільш перспективною технологією вирощування цукрових буряків в наш час є інтенсивна, яка передбачає використання високоякісного насіння, сучасних засобів механізації вирощування при обмеженому використанні засобів хімічного захисту рослин.
2. Одним з важливих напрямків вдосконалення технологій вирощування цукрових буряків є створення оптимальних умов за рахунок покращення водного і повітряного режиму в ґрунті при проведенні щілювання.
3. Аналіз конструкцій існуючих щілювачів ґрунту свідчить про те, що одним з найбільш перспективних напрямків розвитку є розробка і впровадження конструкцій з абсолютно новими параметрами з метою покращення повітрообміну в ґрунті, зменшення енергоємності процесу щілювання, захисту ґрунту від водної і вітрової ерозії.
4. Запропонована конструкція щілювача забезпечує зменшення енергозатрат, за рахунок заміни рублячого різання, різанням із ковзанням, та зменшення ерозіє небезпечності і збільшення накопичення вологи в ґрунті, за рахунок виконання щілин переривистими
5. В результаті розрахунків обґрунтовано геометричні та кінематичні параметри робочих органів щілювача (кількість робочих елементів, їх геометричні параметри, кутову швидкість).
6. Розроблена операційно-технологічна карта та проведені розрахунки дають можливість проведення щілювання ґрунту у відповідності до існуючих вимог та з високою ефективністю використання машинно-тракторного агрегату.
Технологічні показники використання агрегату свідчать про те, що потенційні можливості можуть бути реалізовані завдяки збільшенню робочої швидкості руху, що можливо при проведенні вдосконалення робочих органів щілювача.
Ефективність прийнятих в дипломному проекті рішень підтверджується економічними розрахунками.
Дата добавления: 12.10.2017
|
2515. Дипломний проект - Використання техніки при вирощуванні кукурудзи на зерно в ТзОВ “Шумовське” Хмельницької області з розробкою методики вивчення теми: „Технологія сівби кукурудзи” | Компас
ВСТУП
1.ВИРОБНИЧО-ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
1.1. Загальні відомості
1.2. Структура земельних угідь господарства
1.3. Характеристика галузі рослинництва
1.4. Аналіз роботи машинно - тракторного парку
2. АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КУКУРУДЗИ
2.1. Попередники кукурудзи
2.2. Обробіток ґрунту
2.3. Удобрення
2.4. Підготовка насіння до сівби, сівба
2.5. Догляд за посівами
2.6. Збирання врожаю
3. ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДУ КОМПЛЕКСУ МАШИН ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ КУКУРУДЗИ
3.1. Складання технологічної карти
3.2. Визначення необхідної кількості машин для вирощування кукурудзи
4. АНАЛІЗ КОНСТРУКЦІЙ ВИСІВНИХ АПАРАТІВ ПУНКТИРНИХ
СІВАЛОК ТА ОБГРУНТУВАННЯ УДОСКОНАЛЕННЯ СІВАЛКИ
4.1. Огляд конструкцій висівних апаратів
4.2. Обґрунтування удосконалення висівного апарату сівалки СУПН-8
5. ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ ВИСІВНОГО АПАРАТУ
5.1. Технологічні розрахунки сівалки
5.2. Розрахунок на міцність конструктивних елементів сівалки
5.2.1. Розрахунок осі опорного колеса посівної секції
5.2.2. Розрахунок ланцюгової передачі
6. ОПЕРАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ СІВБИ КУКУРУДЗИ
7. ОХОРОНА ПРАЦІ
7.1. Аналіз стану охорони праці в господарстві
7.2. Охорона праці при вирощуванні кукурудзи
7.3. Рекомендації по поліпшенню умов праці
8. РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЕКТУ
9. ПЕДАГОГІЧНА ЧАСТИНА
9.1. Обґрунтування місця та ролі теми: „ Технологія сівби кукурудзи" у формуванні знань, вмінь та навичок з дисципліни " Технологія механізованих робіт"
9.2. Технологія підготовки до заняття з теми : "Технологія сівби кукурудзи”
9.2.1. Структурна схема практичного заняття
9.2.3. Розробка інструктивної карти проведення практичного заняття.
9.3. Технологічні прийоми контролю знань, вмінь, навичок з теми:
«Технологія сівби кукурудзи»
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ПЕРЕЛІК ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ:
1. Технологічна карта.
2. Графік завантаження с.-г. техніки
3. Сівалка СУПН -8 (Загальний вигляд)
4. Апарат висівний СК
5. Деталювання (диск висiваючий, ролик, вiсь, вилка, втулка)
6. Техніко-економічні показники.
7. Інструктивна карта уроку
1. Найбільш перспективною технологією вирощування кукурудзи в наш час є інтенсивна, яка передбачає використання високоякісного насіння, сучасних засобів механізації вирощування при обмеженому використанні засобів хімічного захисту рослин.
2. Одним з важливих напрямків вдосконалення технологій вирощування кукурудзи є оптимізація площі живлення рослин за рахунок підвищення рівномірності розташування насіння в борозні при проведенні сівби.
3. Аналіз конструкцій існуючих висівних апаратів точного висіву свідчить про те, що одним з найбільш перспективних напрямків розвитку є розробка і впровадження універсальних пристроїв, які забезпечують підвищену рівномірність висіву.
4. Запропонований висівний апарат забезпечує висів насіння основних просапних культур. При цьому забезпечується більш рівномірний розподіл насіння по довжині рядка за рахунок усунення такого явища як відскок насінини від дна борозни. Практичне впровадження запропонованого висівного апарату можливе на базі широко поширених сівалок типу СУПН без заміни базових конструктивних елементів.
5. В результаті розрахунків обгрунтовано геометричні та кінематичні параметри механічного висівного апарату (кількість робочих елементів, параметри отворів затискачів, кутову швидкість.
6. Розроблена операційно-технологічна карта та проведені розрахунки дають можливість проведення сівби кукурудзи у відповідності до існуючих вимог та з високою ефективністю використання машинно-тракторного агрегату.
7. Технологічні показники використання посівного агрегату свідчать про те, що потенційні можливості можуть бути реалізовані завдяки збільшенню робочої швидкості руху, що можливо при проведенні вдосконалення робочих органів сівалки.
8. Дана характеристика Балинського ВПУ, план графік навчального процесу. Розроблено методику викладання уроку на тему: „Технологія сівби кукурудзи”. Подана структурна схема практичного заняття, організаційна частина, ввідний інструктаж, самостійна робота студентів, заключний інструктаж. Розроблено критерії роботи та структура оцінювання студентів. Подано шляхи активізації пізнавальної діяльності студентів.
Дата добавления: 13.10.2017
|
2516. ОВ Конюшня на 24 денника | AutoCad
В помещении котельной устанавливается котел на твердом топливе Viessmann Vitoligno 300-Р номинальной производительностью 6,0 - 18,0 кВт, бак аккамулятор (буферная емкость) Vitocell 100-E, емкостью 200 л. другое оборудование.
Теплоноситель - вода с параметрамиТ=80-60°С - для системы отопления
В качестве расчетной температуры наружного воздуха принята температура наиболее холодной пятидневки обеспеченностью 0,92 равная - -18°С, скорость ветра > 11.0 м/сек, количество дней отопительного периода составляет - 165 (градусо-суток - 2805).
Тепловой баланс для помещений содержания лошадей - min +5°C (в зимний период) max +23°C (летний период). Для помещений конюха, раздевалки, мойки лошадей - 20 °С
Расход тепла на отопление конюшни составляет:
Qот. = 11541 ккал/ час, (13,42 кВт.)
ОТОПЛЕНИЕ
Отопления в конюшне - водяное.
Система отопления - двухтрубная, тупиковая.
Система отопления предусмотрена в помещениях: Раздевалки женской/мужской, мойка для лошадей, гостиная, помещение конюха, кухня, санузлы.
В качестве нагревательных приборов приняты стальные радиаторы c боковым подключением и стальные полотенцесушители, которые устанавливаются открыто под окнами и у стен.
Материал трубопроводов системы отопления - полипропилен со слоем из алюминия, РР PN20 фирмы KAN-Therm PP Stabi Al
Материал трубопроводов обвязки котельного оборудования - стальный водогазопроводные трубы. Трубопроводы системы отопления прокладываются с уклоном i = 0.005 в конструкции пола, по согласованию с Заказчиком (с закладкой стальных гильз в местах прохождения перегородок). На планах трубопроводы условно отнесены от стен.
Воздух из системы отопления удаляется через клапаны для выпуска воздуха, которые устанавливаются на нагревательных приборах и в верхних точках системы.
ВЕНТИЛЯЦИЯ
В проектируемой конюшне предусматривается общеоменная приточно-вытяжная вентиляция с естественным побуждением.
Параметры воздуха для денников:
- температура воздуха в зимний период не должна быть ниже +5°С
- температура воздуха в летний период не должна быть выше +25°С
- относительная влажность - 4-6 %
- Скорость движения воздуха: зимой - 0,3 м/с; летом до 1,0 м/с; межсезонье - до 0,5 м/с Приток общеобменной вентиляции осуществляется через регулируемые решетки сеч. 500х300 (h) установленные между денниками, низ на отм. +2.450. Рекомендуется предусмотреть козырьки с внутренней стороны приточных отверстия для распределения потока воздуха.
Вытяжка общеобменной вентиляции предусмотрена через дефлекторы (цаги) ∅560 мм установелны на кровле здания. с шагом 5,0м
Воздухообмены определены по кратностям, согласно действующим нормам.
В помещении котельной предусмотрен дефлектор ∅125 для естественной вытяжки, для притока воздуха в котельной предусмотрена приточная решетка в нижней части двери сечением 500х500 мм. Так же естественная вытяжка предусмотрена из помещений: кухни, помещений конюхов, мойки лошадей, раздевалки женской/мужской.
Из помещений санузлов и душевых предусмотрена вытяжка с механическим побуждением (осевые вентиляторы Вентс 125М).
В санузлах и душевых в нижней части дверей предусмотрены решетки для притока воздуха Вентс МВ450
Вентканалы и дымоходы выводятся выше кровли (См. часть АР).
Крепление вентоборудования, вентиляционных решёток выполнять согласно Сер.5.904-1,в.1,крепление воздуховодов - по Сер.5.904-6,в.0.
Проектируемые воздуховоды выполняются из оцинкованной стали с пропайкой швов или из современных материалов.
Общие данные.
План на отм. 0.000, с системой отопления
Экспликация помещений
План на отм. +3.400, с системой отопления
План на отм. 0.000, с системой вентиляции
Экспликация помещений
План кровли с системами вентиляции
Аксонометрическая схема системы отопления
Узел подключения панельного радиатора
План котельной с размещением оборудования М 1:25
Разрез 1-1, 2-2 М 1:25
Принципиальная схема теплоснабжения
Экспликация котельного оборудования
Дата добавления: 16.10.2017
|
2517. НВК Конюшня на 24 денника в Одесской области | AutoCad
Подключение проектируемого выпуска хоз.-бытовой канализации выполнить в накопительные резервуары.
Водопровод подключается к существующей сети водопровода. Подключение к сети водопровода, в перспективе подключение к артезианской скважине, выполненной отедльным проектом. Подключение к водопроводной сети выполнить после получения технических условий (ТУ) заказчиком, с уточнением точки врезки.
Прокладка канализации устраивается из пластмассовых поливинилхлоридных канализационных раструбных труб диаметром 100мм и 150 мм, укладываемых с уклоном, не менее нормативного.
Прокладка водопроводных труб устраивается из полиэтиленовых водопроводных труб ПЭ80 -SDR 11 В колодцах на ответвлениях предусмотреть запорную арматуру. В колодце ВК-8 предусмотреть устройство водомерного узла.
Для наружного пожаротушения предусмотрен два резервуара запаса воды емкостью по 50 м³ каждый. после резервуара предусмотрено устройство колодцев с запорной арматурой после - мокрые колодцы для забора воды пожаротушения.
Трубы укладываются на уплотненном песке толщиной 100 мм. Обратная засыпка трубопроводов производится песком на высоту равной диаметру трубы плюс 0.2м. Величина зазора между торцами соединяемых труб равна 5мм.
Канализационные колодцы запроектированы согласно ТП 902-09-22.84.
Земляные работы в местах пересечений с существующими подземными коммуникациями выполнять вручную (по 2.0м в обе стороны от оси пересекаемых коммуникаций) в присутствии представителей заинтересованных инженерных организаций. Электрокабели и кабели связи защитить асбестоцементной трубой или деревянными коробами по 2.0м в каждую сторону.
При устройстве колодцев грунт перед укладкой плиты днища уплотнить ручными трамбовками на глубину 0.3м.
Наружная гидроизоляция стен колодцев - обмазка горячим битумом за 2 раза по огрунтовке из «праймера».
Внутренние поверхности стен и днища колодцев оштукатурить с последующим железнением поверхности.
Монолитные и сборные железобетонные конструкции выполнить из бетона кл. М15.
После устройства колодцев пазухи засыпать местным грунтом без включений строительного мусора с послойным уплотнением.
Перед производством работ по подключению строящейся канализации необходимо перекрыть лоток в существующем колодце щитом для предотвращения попадания строительного мусора.
После монтажа трубы подключаемой канализации, входящей в колодец необходимо заделать отверстия между поверхностью трубы и стенкой колодца. Согласно ТП902-09-22.84 стыки заделываются асбестоцементным раствором.
Если подключение производится со стороны установленных скоб, их демонтируют и устанавливают в удобном для спуска месте. После проведенных работ щит снимают.
Расположение и отметки всех существующих подземных коммуникаций в местах пересечений и сближений при параллельной прокладке уточнить на месте.
Перед укладкой труб выполнить уплотнение грунта основания траншеи на глубину 0.3м до проектних отметок.
Работы по строительству сетей канализации вести в соответствии со ДБН В.2.5-75:2013 "Канализация наружные сети и сооружения" и ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення».
После производства работ по отрытию траншеи отметки существующих пересекаемых инженерных сетей обязательно проверить нивелировкой, в случае несоответствия продольные профили могут быть уточнены.
Перед производством земляных работ необходимо вызвать на место представителей всех заинтересованных служб инженерных коммуникаций и выполнить указания по охране существующих подземных сетей, которые могут оказаться на месте запроектированных коммуникаций.
Поверхность земли и отмостку вокруг люков проектируемых колодцев на 0.3м шире пазух спланировать с уклоном і = 0.03 в направлении от колодцев.
Во всех проектируемых колодцах предусмотреть установку стальных скоб для спуска в колодец.
Установку люков вне проезжей части выполнить выше поверхности земли на 200мм.
Применяемые в проекте трубопроводы, арматура, строительные конструкции и изделия сертифицированы по системе УкрСЕПРО и отвечают требованиям соответствующих ГОСТов и Норм.
Канализационные колодцы выполняются из сборных железобетонных элементов по типовой серии 902-09.22-84.
Строительство канализационных колодцев производится одновременно с укладкой трубопроводов (вводов и выпусков) в следующей последовательности:
- разбивка трассы,
- разработка котлованов колодцев,
- устройство подготовки, основания и гидроизоляции днища,
- бетонирование днища и лотковой части,
- укладка труб в лотковую часть и их зачеканка,
- возведение стен рабочей части, установка перекрытия и устройство горловины,
- установка люка.
Общие данные.
Общие указания
Генплан с сетями водопровода и канализации (основная схема)
Генплан с трассировкой сетей водопровода В1
Генплан с трассировкой сетей канализации К1
Продольный профиль трассы водопровода В1
Продольный профиль трассы канализации К1
Таблица канализационных колодцев
Таблица водопроводных колодцев
Канализационный колодец М 1:20
Горловина
Узлы 1, 2, 3
Дата добавления: 16.10.2017
|
2518. Курсовий проект (коледж) - Теплотехнічний розрухунок огороджувальних конструкцій ремонтної майстерні у м. Кіровоград | AutoCad
1 Загальний розділ
1.1 Коротка характеристика об’єкту, що проектується.
2 Розрахунково-конструкторський розділ
2.1 Розрахунок системи опалення
2.1.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішніх огороджень
2.1.1.1Теплотехнічний розрахунок зовнішніх стін
2.1.1.2Теплотехнічний розрахунок перекриття
2.1.1.3Теплотехнічний розрахунок дверей
2.1.1.4Теплотехнічний розрахунок вікон
2.1.1.5Теплотехнічний розрахунок підлоги
2.1.2 Розрахунок тепловитрат
2.1.3 Розрахунок опалювальних приладів
Ремонтна майстерня розташована у місті Кіровоград . Має два поверха, висота кожного три метри. Стіни будинку зроблені з шлакопінобетону, цементно-перлітового розчину, ізовера,. Конструкція перекриття з таких матеріалів: залізобетон, газобетон, складний розчин, паркет березовий. Покриття складається з: залізобетону, одного шару руберойду, цементно-вапняного розчину, вапняно-піщаного розчину, пароізоляції з чотирьох шарів руберойду. Вікна з подвійним заскленням в дерев’яних окремих перетинах.
Сторона світу, куди зорієнтовано основний фасад – північний захід.
Розрахункова температура зовнішнього повітря в цьому місті приймається рівною середній температурі найбільш холодної п1602;ятиднівки і складає - 221616;С.
Кожне приміщення пронумероване трьохзначною цифрою, перша з яких відповідає номеру поверху, а дві послідуючі відповідають номеру приміщення.
Основні приміщення:
101– чоловічий гардероб; 104 – ремонт годинників;
102– відделення ремонту радіо 105 – комора годинників;
та телевізорів; 106– кімната для приймання їжі;
103–комора радіо та телевізорів;
Опалювальні прилади –сталеві радіатори МС – 140АО
Біля кожного опалювального приладу встановлено регулятор температур. Температура теплоносія в подавальному трубопроводі 951616;С , а в зворотному 701616;С.
Дата добавления: 16.10.2017
|
2519. Курсовий проект(коледж) - Водопостачання та водовідведення п'ятиповерхового житлового будинку у м. Керч | AutoCad
РЕФЕРАТ
1 ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ
2 РОЗРАХУНКОВО - КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ
2.1 Внутрішній водопровід холодної води
2.1.1 Загальна характеристика системи
2.1.2 Визначення розрахункових витрат в системі водопроводу на вводі в будівлю
2.1.3 Гідравлічний розрахунок системи на пропуск господарчо- питних витрат
2.1.4 Підбір лічильника води
2.1.5 Визначення потрібного напору
2.2 Внутрішній водопровід гарячої води
2.2.1 Загальна характеристика системи
2.2.2 Визначення розрахункових витрат води та тепла на вводі в будівлю
2.2.3 Гідравлічний розрахунок системи
2.2.4 Підбір водонагрівача
2.2.5 Визначення потрібного напору в мережі
2.3 Внутрішня каналізація
2.3.1 Загальна характеристика мережі
2.3.2 Перевірка пропускної здібності стояків
2.3.4 Розрахунок каналізаційного випуску
2.4 Теплоенергозбереження
2.5 Внутрішньоквартальна мережа каналізації
2.5.1 Загальна характеристика системи
2.5.2 Визначення пропускної здібності каналізації
2.6 Розрахунок системи газопостачання
Перелік літератури
Об’єкт дослідження – системи водопостачання та водовідведення житлового будинку. Мета роботи – проектування технологічно обґрунтованих систем водопостачання та каналізації. Метод дослідження – розрахунково – графічний з використанням стандартних методик, викладених в нормативній літературі.
Курсовий проект водопостачання та водовідведення розроблено на підставі архітектурно-будівельних креслень, короткої характеристики об’єкту та завдання з вихідними даними. Виконаний курсовий проект систем водопостачання та каналізації будівлі включає такі складові: плани поверхів з розміщеними на них санітарно-технічними приладами, обладнанням і трубопроводами; аксонометричні схеми внутрішніх систем водопостачання і каналізації; генеральний план ділянки будівництва з інженерними мережами і спорудами та поздовжній профіль внутрішньо-квартальної каналізації.
Курсовий проект виконано відповідно до вимог стандартів Системи проектної документації для будівництва (СПДС) та інших діючих державних стандартів.
В курсовому проекті проектується житловий будинок, який розташовано у місті Керч. Житловий будинок має п’ять поверхів, висотою 3 м кожний, підвал висотою 2 м, горище відсутнє.
Будівля підключається до інженерних мереж, які забезпечують усіх користувачів водою з міського водопроводу, діаметром 200 мм з гарантованим напором 15 м. Будівля має один ввід холодної води В 1, що розташований за віссю 9. Вода, яка постачається для господарчо – питних потреб мешканців будівлі повинна задовольняти вимогам з якості води та відповідати вимогам ДСанПін №383 Про затвердження Державних санітарних правил і норм «Вода питна.
Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько – питного водопостачання». Вода використовується в господарчо – побутових та санітарно – гігієнічних цілях.
Гаряча вода готується у водонагрівачу, який розташовано в окремій будівлі центрального теплового пункту. На вводі в водонагрівач встановлено лічильник води, для визначення витрат води в системі гарячого водопостачання.
Відповідно до вимог <1>, в будівлі не передбачено протипожежний водопровід. Побутова каналізація відводить стічні води від санітарних приладів. Стічні води з будівлі відводяться до внутрішньо-квартальної мережі каналізації та підключаються до міської каналізаційної мережі. Діаметр міського колектору – 200 мм.
Житловий будинок обладнано наступними мережами:
- господарчо – побутового водопроводу;
- гарячого водопостачання;
- побутової каналізації.
Характеристика водоспоживачів:
| 181px"> | 1px"> | 16px"> , л | 2" style="width:245px">
| | 240px"> | 276px"> | 2" style="width:101px"> | 2" style="width:144px">
| | | 2px"> | | | | | 181px">
| 1px"> | | 2px"> 120 | 180 | 15,6 | 10 | ,6 | 101px"> ,3
| 144px"> ,2
200) |
Дата добавления: 16.10.2017
2520. Дипломний проект (коледж) - Опалення і вентиляція головного корпусу дитячого садка у м.Запоріжжя | AutoCad
РЕФЕРАТ 7
1 ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ 8
1.1 Коротка характеристика об’єкту, що проектується 8
2 РОЗРАХУНКОВО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ 10
2.1 Розрахунок системи опалення 10
2.1.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішніх огороджень 10
2.1.1.1Теплотехнічний розрахунок зовнішніх стін 10
2.1.1.2Теплотехнічний розрахунок покриття 12
2.1.1.3Теплотехнічний розрахунок дверей 13
2.1.1.4Теплотехнічний розрахунок вікон 13
2.1.1.5Теплотехнічний розрахунок підлоги 14
2.1.2 Розрахунок тепловтрат 15
2.1.3 Розрахунок опалювальних приладів 23
2.1.4 Гідравлічний розрахунок системи опалення 33
2.1.5 Розрахунок теплої підлоги 54
2.1.6 Підбір обладнання вузла керування 56
2.1.7 Характеристика системи вентиляції 56
2.2 Теплоенергозбереження 57
3 МОНТАЖНО-ВИРОБНИЧИЙ РОЗДІЛ 58
3.1 Монтажне проектування 58
3.1.1 Розрахунок заготівельних довжин 59
3.1.2 Відомість обсягів робіт 75
3.2 Технологія проведення робіт 78
3.2.1 Послідовність виконання робіт 78
3.2.2 Випробування системи опалення 79
3.3 Календарний план графік 80
3.4 Тижнево-добовий графік 80
3.5 Графік руху робітників 81
3.6 Відомість потреби в інструментах, механізмах та приладах
3.7 Короткі вказівки з охорони праці та техніки безпеки 81
82
4 ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ 84
4.1 Калькуляція трудових витрат на виробництво санітарно-технічних робіт системи опалення та вентиляції 84
4.2 Підбір якісного та кваліфікаційного складу бригади 87
4.3 Визначення вартості санітарно-технічних робіт 89
4.4 Розрахунок економічної ефективності завдяки організаційно-
технічним заходам 102
4.5 Розрахунок техніко-економічних показників 105
5 ОХОРОНА ПРАЦІ 108
ВИСНОВКИ 110
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 111
ДОДАТОК Б 112
ДОДАТОК В 113
ДОДАТОК Г 114
ДОДАТОК Д 117
, висота кожного 3 метри та неопалювальний підвал, висота якого 2,6 метри.
Сторона світу, куди зорієнтовано основний фасад – схід.
Розрахункова температура зовнішнього повітря в цьому місті приймається рівною середній температурі найбільш холодної п1602;ятиднівки і складає - 191616;С.
Кожне приміщення пронумероване трьохзначним числом для другого поверху і дво- або однозначним – для першого. Будівля має 79 приміщень, назва та номер яких приведені в експлікації на 1-му та 2-му аркушах креслень.
Дипломний проект опалення та вентиляції дитячого дошкільного закладу у місті Запоріжжя, виконаний на підставі архітектурно-будівельного і технологічного завдання. В проекті запроектована двотрубна горизонтальна система опалення з нижньою розвідкою.
Трубопроводи виконані із модифікаційного поліетилену високої щільності марки PE-RT/AL/PE-HD. Характеристика таких труб унікальна, а саме:
1.Низький коефіцієнт до тертя;
2.Не підлягає корозії;
3.Достатня еластичність;
4.Легка вага;
5.Малі радіуси вигину;
6.Малий шум в системі.
Труби покриті шаром спеціального пластика, який служить бар’єром проти дифузії кисню. Труби використовують при температурі 95-60 С.
Опалювальні прилади – біметалеві плоскі радіатори РБП 1. Оригінальність конструкції біметалевого радіатора в тому, що він складається з міцного й стійкого до електрохімічної корозії сталевого трубопровідного каркаса, який має зовнішні ребра із високоякісного алюмінієвого сплаву, запресовані методом лиття під високим тиском.
При цьому утворюється монолітне з'єднання, що виключає можливість контакту алюмінію з водою, а значить і корозії. Гарантована стійкість конструкції при різких наднормативних перепадах тиску в системі протягом усього терміну служби, чого не витримує жоден алюмінієвий або чавунний радіатор.
Радіатори адаптовані до будь-яких систем опалення житлових і виробничих приміщень із робочим тиском у системі до 18 атм. Ці радіатори не вимагають спеціальної підготовки води (очищення, зниження кислотності, лужності), на відміну від західних аналогів (алюмінієві радіатори).
Біля кожного опалювального приладу встановлено регулятор температур. Температура теплоносія в подавальному трубопроводі 951616;С , а в зворотному 701616;С.
На підставі схеми опалення можна проводити монтажне проектування. Це необхідне оскільки в робочих кресленнях недостатня ступінь деталізації монтажних елементів системи опалення для виготовлення, а в окремих випадках відсутні необхідні при монтажі прив’язки елементів системи опалення до будівельних конструкцій будинків. Труби з’єднуються за допомогою ніпелів, трійників, з’єднувальних муфт.
У будинку встановлюється вузол керування.
Вузол керування встановлено в технічному приміщенні, який має таку арматуру та обладнання: регулятор перепаду тиску, сідельний регулюючий клапан з електроприводом, датчики температури зовнішнього повітря, датчик температури теплоносія, збалансований вентиль, фільтр, тепло лічильник, насос, зворотний клапан.
До задач системи регулювання входить підтримка розрахункової температури повітря в опалювальних приміщеннях в залежності від поточної температури зовнішнього повітря. Аксонометрична схема системи опалення наведена у графічний частині дипломного проекту на 3-му аркуші креслень.
Дата добавления: 16.10.2017
|
© Rundex 1.2 |
| |
